Плотник Максим Сергійович

                 Позивний Бджола

02.12.1991 р.н - 05.08.2023 р. 

Народився Максим 02 грудня 1991 року у місті Марганці в сім'ї гірника та вихователя дитячого садочка. У 1998 році пішов до 3 школи. По дорозі до школи в маленького Максима часто люди запитували - ти циган ? Бо хлопчик був чорнявий та засмаглий. На що він з гідністю відповідав - я українець !!!!! Однокласники пам'ятають його як веселого, енергійного , гарного друга.

Після закінчення дев'яти класів в 2007 році вступив до Марганецького коледжу ДВНЗ Національний гірничий університет. За період навчання брав активну участь в регіональних олімпіадах та займав призові місця та подяки. Закінчив навчання в 2011 році, отримавши диплом молодшого спеціаліста за напрямком технологія підземної розробки корисних копалин, гірничий технік.

Ще перебуваючи на переддипломній практиці, Максим працевлаштувався підземним гірником очисного забою 5-го розряду на шахту № 9/10 Марганецького гірничо- збагачувального комбінату, де пропрацював до мобілізації.

Працюючи, вступив на заочну форму навчання в ДВНЗ Національний гірничий університет, отримав диплом бакалавра та кваліфікацію фахівця в галузі " Гірництво".

У 2016 році закінчив ДВНЗ Національний гірничий університет і здобув освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за спеціальністю "Розробка родовищ та видобування корисних копалин" за кваліфікацією гірничий інженер.

Максим завжди вів здоровий, активний спосіб життя, брав активну участь у спартакіадах з гирьового спорту та займав призові місця. Любив їзду на мотоциклі та машині.

У 2019 році одружився на дівчині своєї мрії. Разом з дружиною будували плани на майбутнє своєї сім'ї.

З початку повномасштабного вторгнення на територію України, його батько Сергій 25 лютого 2022 року добровільно пішов захищати рідне місто , зі зверненням до сина: «Я йду , щоб ви жили. На тобі мати, дружина, бабуся». Відповідальний Максим, отримавши повістку з військкомату, сказав: "Прийшла моя черга вас захищати , все буде добре, все буде Україна!!!!!!"

29.03.2023 року прийняв присягу на вірність українському народові. Пройшов відбір та потрапив до лав 1 окремого штурмового батальйону «Да Вінчі». Солдат " Бджола", навідник 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини А4848.

5 серпня 2023 року Плотник Максим разом з побратимами виконували бойове завдання: не допущення прориву позицій ворогом, поблизу населеного пункту Вільшана Куп'янського р-ну Харківської області. Хлопці потрапили в засідку, з якої з трьох сторін ворог вів стрілецький та мінометний обстріл. У той день Максим встиг відправити рідним повідомлення, останнє своє повідомлення...........

Ніхто не повернувся з бойового завдання, страшне "зниклий безвісти"... але є надія, що в полоні, що живий.

Довгі 17 місяців вели пошуки батьки, дружина, рідні, друзі… Усі вірили і сподівалися , що Максим живий в полоні. Але надію обірвала страшна звістка . Батькам повідомили про збіг ДНК з репатрійованим тілом, яке було повернуте окупантами в Україну навесні 2024 року. Родина Максима трималася за надію, можливо, помилка... Але ні. Повторне порівняльне ДНК підтвердило походження від дитини до біологічних батьків становить не менше ніж 99, 99999999 відсотків.

8 січня 2025 року Максима Сергійовича Плотника поховали на другій Алеї Слави Миколаївського кладовища міста Марганця. Приїхали провести в останню путь та віддати шану полеглому ГЕРОЮ побратими батальйону «Да Вінчі».

Родина втратила дбайливого , турботливого сина, люблячого чуйного чоловіка, уважного онука, щирого доброго племінника, чесного порядного брата. Справжнього Героя, справжнього чоловіка, відповідальну людину втратили друзі, знайомі, колеги по роботі , куми , сусіди.

Щира вдячність , безмежна шана та вічна пам'ять тобі Максиме " Бджола" !!!!!! Своє молоде життя ти віддав за Україну, за кожного з нас!!!!

Пам'ять про Максима буде вічним символом мужності й самопожертви. Дякуємо Герою за подвиг , тепер ти навічно з небесною вартою. Спочивай з миром ! Герої не вмирають ! Вони завжди в наших серцях !