Туманов Сергій Сергійович  

09.11.1979 - 04.10.2023

Сергій народився в невеликому селі Стрюківка, Томаківського району. З дитинства допомагав батькам по господарству та на фермі ( мати була доярка). Закінчив середню школу пішов працювати в тракторну бригаду при колгоспі, потім-армія. Служив в 25 аеромобільній десантній штурмовій бригаді. Підписав контракт і пішов миротворцем в Югославію. Був поранений і лікувався в госпіталі, мав посвідчення "Учасник бойових дій".

Після пішов працювати на шахту № 9/10 і проробив там 7 років. Згодом працював охоронцем в супермаркеті "Цент" та "Варус". Останні роки працював в охороні заводів  Кривого Рогу.

З початку повномасштабного військового  вторгнення не зміг бути сторонь, адже його улюбленою фраззою було: "Ніхто крім нас". Він одразу пішов до воєнкомату. Як досвідченого старшого сержанта, який мав  бойовий досвід, Сергія беруть у розвідку. Він завжди був перший. Такою була його натура, характер. Під час виконання бойового завдання його було тяжко поранено. Уламок від снаряду в печінці назавжди залишився... 

Після госпіталя він приїхав додому на реабілітацію, але тільки лікарі зняли шви, він повернувся до військової частини. Його слова: "Там мої хлопці, вони без досвіду, молоді, їх треба зберегти..." . Після цього Сергія було ще два поранення і 6 контузій. Через останню травму, яку він отримав у  селі Дружківка, його доправили в госпіталь Дніпра. Він вже був у комі. І на лікарняному ліжку помер.

 Сергій був складною людиною: іноді різким, безкомпромісним, але завжди чесним і справедливим, щиро люблячим чоловіком та щедрим другом, який любив життя... Його слова назавжди у пам'яті: "Ніхто крім нас!"