Своєчасне подання до ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу – один з важливих обов’язків роботодавця

опубліковано 29 липня 2026 року о 16:32

Своєчасне подання до ДПС повідомлення про прийняття працівника на роботу – один з важливих обов’язків роботодавця

Під час оформлення трудових відносин з найманим працівником одним із важливих обов’язків роботодавця є своєчасне подання до органів ДПС повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Повідомлення).

Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (із змінами) (далі – Постанова № 413).

Повідомлення подається до фактичного початку виконання працівником своїх трудових обов’язків після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, за затвердженою Постановою № 413 формою.

Спосіб подання – засобами електронного зв’язку з використанням КЕП. За відсутності технічної можливості подання Повідомлення засобами електронного зв’язку в електронній формі таке Повідомлення подається у формі документа на папері за встановленою Постановою № 413 формою разом із копією в електронній формі.

Наголошуємо, що несвоєчасне подання Повідомлення або його неподання є порушенням трудового законодавства. У таких випадках до роботодавця застосовується відповідальність у вигляді штрафу відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Податкова – це сервіс: на Нікопольщині у ЦОПах кожному забезпечено рівний доступ до послуг

Податкова, як сервісна служба надає безкоштовно адміністративні та інші послуги фізичним особам, підприємцям та підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності.

Для зручності платників податків Нікопольського району функціонує два Центри обслуговування платників (далі – ЦОП) – ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ.

При візиті до ЦОПів кожен відвідувач отримує турботливий супровід працівників ДПІ та кваліфіковану допомогу у вирішенні його питань. Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої» черги, так і за попереднім записом до «електронної» черги, а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до ЦОП податкової у зручний для нього час.

За період з 01.01.2026 до 30.06.2026 ЦОП ДПІ надано 7 787 адміністративних послуг, у тому числі 1 833 – в електронній формі.

Безбар’єрність передбачає створення умов, за яких всі люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. В ЦОПах здійснюється поза чергою обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки.

Немає «особливих» – є просто люди з різними потребами.

У приміщенні ЦОПів Нікопольської ДПІ є можливість отримати в режимі онлайн послуги з сурдоперекладу для осіб з вадами слуху. На вході до кожного ЦОПу розміщені інформаційні таблички (режим роботи) шрифтом Брайля.

Для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення функціонує мобільний ЦОП. Приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів здійснюється шляхом виїзду працівників ДПІ на адресу за місцем проживання (перебування) особи.

За звітний період працівниками ДПІ здійснено 9 виїздів та надано 11 адміністративних послуг.

Також , проведено 4 зустрічі з представниками служб територіальних громад та платниками податків.

Крім того, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо чергувань працівників ДПІ у ЦНАПах шляхом виїзду мобільного ЦОПу. Кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування ЦОПів ДПІ. За звітний період працівниками ДПІ здійснено 35 виїздів, де прийнято 1060 відвідувачів та надано 720 адміністративних послуг та 218 інших послуг, 726 консультацій.

Сучасна податкова для всіх, без винятків. Продовжуємо роботу.

Зміни в облікових даних платника податків: які документи необхідно подати до податкової?

Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати заяву за формами № 1-ОПП або № 5-ОПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.

Інформація про зміну облікових даних платників податків (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – підприємців), відомості щодо яких містяться в ЄДР (крім даних про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційно – комунікаційними системами ДПС.

Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Довідково: ст. 66 Податкового кодексу України;

Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами).

В паспорт у формі картки внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за номером паспорта: як отримати РНОКПП?

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПKУ.

Якщо особа перебуває на обліку в ДРФО за номером паспорта громадянина України у формі картки (до паспорта внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та змінила свої релігійні переконання і хоче отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків (PHOKПП), така реєстрація у ДРФО за PHOKПП можлива після анулювання відмітки в паспорті громадянина України у формі картки.

Анулювати відмітку можливо шляхом обміну паспорта із записом «відмова» на новий паспорт, в якому залишене не заповненим поле PHOKПП/RNTRC.

Реєстрація в ДРФО за PHOKПП здійснюється за новим паспортом громадянина України у формі картки, у якому не проставлено слово «відмова», обліковою карткою фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, заявою в довільній формі з викладеним проханням анулювати попередньо внесену відмітку.

Довідково:

п. 63.5 та п. 63.6 ст. 63, . 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (ПКУ);

п. 12 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами та доповненнями);

п.п. 13 п. 126 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (із змінами та доповненнями).

Використовуєте РРО - дотримуйтесь вимог щодо формування та зберігання документів!

Суб’єкти господарювання (далі – СГ), які використовують РРО під час розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні дотримуватися вимог щодо формування та зберігання документів.

Які документи формуються щодня?

Кожного робочого дня або зміни, у випадку проведення розрахунків, СГ зобов’язаний:

- створювати фіскальні чеки – у паперовій та/або електронній формі;

- створювати контрольні стрічки в електронній формі;

- формувати Z-звіти за підсумками робочої зміни касира (продавця).

Скільки необхідно зберігати документи?

Контрольні стрічки мають зберігатися у фіскальній пам’яті РРО протягом всього строку його експлуатації, встановленої виробником, але не менше 7 років. Виняток передбачений лише для автоматів з продажу товарів або послуг.

Також законодавство вимагає зберігати безпосередньо на місці проведення розрахунків:

- реєстраційне посвідчення РРО або його копію;

- останню довідку про опломбування РРО;

Фактично СГ зобов’язані забезпечити у місці проведення розрахунків належне зберігання лише документів, що підтверджують облік товарних запасів (у передбачених законом випадках) та оригіналу довідки про опломбування РРО.

При цьому, всі документи що стосуються реєстрації та обліку РРО наявні у контролюючого органу (тому достатньо їх копії), а сформовані ними фіскальні звітні документи зберігаються за замовчуванням в блоці фіскальної пам’яті та/або сервері контролюючого органу.

Довідково: Порядок проведення розрахунків встановлений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Повернути помилково або надміру сплачені кошти можна онлайн через Електронний кабінет

Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.

Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом, доступ до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:

- F13020ХХ – для фізичних осіб;

- J13020ХХ – для юридичних осіб.

У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.

Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.

До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.

Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.

Як це зробити дивіться за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1033144.html

Використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.

Як користуватися послугою «Підпис даних» на вебсайті КНЕДП ДПС?

За допомогою сервісу «Підпис даних» на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за посиланням: Головна / «Підпис даних» / (https://ca.tax.gov.ua/sign) користувач має можливість з використанням носія ключової інформації: файлового, токена чи хмарного підпису, накласти електронний підпис на електронні документи.

Для цього користувачу на вебсайті Надавача у розділі «Підпис даних» необхідно:

обрати тип носія ключової інформації (файловий, токен, хмарний);

у разі використання носія ключової інформації файлового чи токена – у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» обрати відповідного надавача, яким було сформовано сертифікати та у визначеному полі завантажити файл особистого ключа з файлового носія або токен, ввести пароль захисту ключа та натиснути на кнопку «Зчитати».

У разі використання хмарного підпису – у полі «Тип сервісу підпису» обрати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у «Хмарному сховищі» якого зберігається кваліфікований електронний підпис та у наступному полі «Ідентифікатор користувача» зазначити такий ідентифікатор, після чого натиснути на кнопку «Зчитати»;

перевірити дані та обрати формат електронного підпису;

у відповідному полі завантажити електронний документ, який необхідно підписати та натиснути кнопку «Підписати».

Після чого, для завантаження буде доступний оригінал файлу електронного документу (без підпису), файл з підписом, та Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису для засвідчення цілісності даних.

Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОПи на загальній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст. 178 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до положень п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розд. IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то фізична особа – підприємець також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

За мобілізованим працівником зберігається місце роботи: ставка військового збору, за якою оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями).

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить:

для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється нарахування доходу у вигляді середнього заробітку на користь мобілізованої фізичної особи (працівника), то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: яким чином платник може отримати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський район) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган).

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Платникам акцизного податку, які здійснюють виробництво, оптову, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального

Порядок видачі та припинення дії ліцензій, зокрема, на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначений Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Податковий комплаєнс: системна основа справедливого адміністрування

Один із ключових напрямів трансформації податкової служби – це впровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками, відомого також як комплаєнс-ризики. Цей проєкт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 і реалізується в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року.

Проєкт передбачає поступове впровадження міжнародних стандартів управління податковими ризиками у щоденну роботу органів ДПС. Основна мета – не контроль заради контролю, а підвищення добровільності виконання податкових обов’язків та зниження адміністративного навантаження на добросовісний бізнес.

Відповідно до Податкового кодексу України, комплаєнс – це система дій та процедур, які забезпечують:

своєчасну реєстрацію платника податку;

подання податкової звітності;

достовірне декларування зобов’язань;

повну та вчасну сплату податків.

Ці базові обов’язки платника формують чотири основні напрями, за якими здійснюється аналіз комплаєнс-ризиків.

Реалізація експериментального проєкту з управління комплаєнс-ризиками – це інвестиція в ефективне адміністрування, аналітичне мислення та партнерство між державою та бізнесом.

Автоматизована система формування платіжних інструкцій – підвищення прозорості та прогнозованості процесів стягнення податкового боргу

На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року та наказу Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі», з 20.08.2025 розпочала роботу система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу.

Відповідно до вимог вище вказаного Порядку процес формування платіжних інструкцій на списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється на щоденні й основі по кожному платнику, по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового кодексу України.

Запровадження електронних платіжних інструкцій у системі стягнення податкового боргу є суттєвим кроком до цифровізації податкового адміністрування та підвищення ефективності роботи податкових органів. Новий Порядок взаємодії між ДПС України, Державним Казначейством України і надавачами платіжних послуг значно прискорює процедуру примусового списання коштів та збільшує надходження до бюджетів.

З 01.01.2026 по 13.07.2026 сформовано та направлено до надавачів платіжних послуг 2 241,6 тис. платіжних інструкцій, загальна сума примусово стягнутих коштів в рахунок погашення податкового боргу склала 148,8 млн гривень.

Відкликання платіжних інструкцій також відбувається автоматично. Підставою для цього є інформація в інформаційно-комунікаційній системі ДПС про повне погашення податкового боргу, або відсутність боргу, підтверджену в установленому порядку.

Запровадження автоматизованої системи формування платіжних інструкцій підвищує прозорість та прогнозованість процесів стягнення податкового боргу, мінімізує людський фактор допущення помилок, забезпечуєбільшоперативневиконаннярішеньщодопримусовогостягнення, гарантує своєчасне відкликання інструкцій у разі сплати боргу.

Як перевірити стан розрахунків з бюджетом

Користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (далі – Витяг).

Для отримання Витягу платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (J/F1300208), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.

Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.

Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску. Фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь-якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.

Продовжується робота над створенням сучасної системи управління податковими ризиками

Державна податкова служба України активно впроваджує міжнародні підходи, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Застосування податкового комплаєнсу є сучасною практикою країн Європейського Союзу у сфері податкового адміністрування.

ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтований підхід при виборі платників до перевірок. Зосереджено увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства, удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок.

Основними видами ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, є:

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечує системність і єдиний підхід у роботі органів ДПС, зосередження зусиль на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Для побудови клієнтоорієнтованої та цифрової податкової служби ключовим напрямком залишається створення ефективного та прозорого партнерства з платниками податків.

Чи застосовуються пільги при сплаті податку на нерухоме майно за садовий та дачний будинки?

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості (їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна), дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

За проведення розрахунків через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару застосовується відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський район) нагадує, що суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО (ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).

Так, відповідно до вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265, яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена: п. 7 ст. 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Спосіб, у який платник податків подає заяву щодо проставлення апостиля та отримує документ з апостилем

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

Для цього необхідно подати заяву встановленого зразка:

- онлайн через Електронний кабінет;

- особисто чи поштою до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

У заяві обов’язково зазначаються ПІБ (українською та англійською мовами), податковий номер, країна призначення довідки, рік та підстава для визначення резидентського статусу.

Для апостилювання довідки про статус податкового резидента України необхідно звернутися до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Термін видачі документа – до 10 календарних днів з дня реєстрації заяви, формат отримання – електронний або паперовий.

Документи, які потрібні:

- оригінал довідки (або її копія, засвідчена в установленому порядку),

- заява від особи, що подає документи (обов’язково вказати назву документа та країну призначення),

- документ про оплату послуги.

Чи передбачена відповідальність юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних?

Відповідно до ст. 3 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно – правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Частиною третьою ст. 91 ЦКУ визначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності юридичних осіб.

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).

Зокрема, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування визначено п.п. 291.5.1 п. 291. 5 ст. 291 ПКУ.

Поряд з цим, п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова та адміністративна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Притягнення, зокрема, юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє посадових (службових) осіб / юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (абзац перший п. 111.3 ст. 111 ПКУ).

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Разом з тим, нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності платника податків – юридичної особи у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних, крім тих видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій).

Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Які розрахунки суб’єкти господарювання мають право проводити в іноземній валюті?

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Також частиною першою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Водночас, частиною другою ст. 5 Закону № 2473 визначено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473. При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам, небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку.

Порядок видачі, переоформлення, зупинення, поновлення, відкликання (анулювання) ліцензій на здійснення валютних операцій встановлюється НБУ (частина п’ята ст. 9 Закону № 2473).

Статтею 14 Закону № 2473 передбачено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавств, в тому числі і застосування заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб.

Зокрема, частиною четвертою ст. 14 Закону № 2473 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Таким чином, за здійснення розрахунків на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473 передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції.

Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року № 524 (далі – Порядок № 524).

Пунктом 5 Порядку № 524 визначено, що податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 Порядку № 524, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42278

Земельна ділянка перебуває у спільній (спільній частковій) власності кількох юридичних осіб: як обчислюється земельний податок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Про пріоритетні напрями розвитку податкової системи

Національна стратегія доходів до 2030 року (далі – НСД) визначає вектор розвитку сучасної податкової системи.

Основна мета впровадження НСД – трансформувати податкову систему в максимально зрозумілу, прозору та зручну для платників податків.

Один із ключових напрямів НСД – перехід до ефективної взаємодії з платниками, а саме: від контролю – до співпраці. При цьому, створення умов, за яких дотримання податкового законодавства стає простим і логічним – основа добровільного виконання платником своїх обов’язків.

Пріоритетні напрями розвитку податкової сфери:

- цифровізація послуг і розширення електронних сервісів;

- оптимізація податкових процедур і процесів;

- покращення комунікацій з громадянами, бізнесом і громадськістю;

- консультаційна підтримка платників.

Результат впровадження НСД – стабільна та передбачувана податкова система, як умова економічного зростання держави.

Як отримати Витяг про стан розрахунків з бюджетом онлайн?

Потрібно швидко перевірити, чи немає у вас податкового боргу, або звірити сплачені податки? Робити це можна онлайн – без черг та візитів до податкової!

Дивіться покрокову відеоінструкцію про те, як оформити та отримати Витяг про стан розрахунків з бюджетом та фондами через Електронний кабінет ДПС за кілька хвилин.

У нашому відео розповідаємо:

- Якими засобами електронної ідентифікації можна скористатися для входу.

- Яку форму запиту обрати.

- Важливі правила подання запиту за декілька років.

- Де шукати готовий документ з електронним підписом ДПС.

- Як перевірити КЕП та завантажити готовий документ.

Контролюйте свої розрахунки з бюджетом легко та прозоро!

Сервіс «Пульс»: як надати інформацію?

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Для надання Інформації необхідно здійснити такі кроки:

1. Набрати номер телефону 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), або 0 500 501 007 (Vodafone), або 0 770 501 007 (Київстар), або 0 730 501 007 (Lifecell) (вартість дзвінка згідно з тарифним планом абонента).

2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю з 8 год 00 хв до 18 год 00 хв (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

4. У неробочий час з 19 год 00 хв до 08 год 00 хв, у п’ятницю з 18 год 00 хв (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Заявник дає згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно із законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Комунікаційна податкова платформа – завжди оперативно, завжди результат!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкрите до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства, а також інформаційної підтримки платників.

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП) – це комфортний формат комунікації податкових органів, бізнесу та громадськості, який є ефективним способом оперативного розгляду важливих питань платників податків.

Маєте питання?

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно швидко вирішити нагальні питання податкової сфери?

Є пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на КПП!

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Модернізація інфраструктури та розвиток цифрових сервісів допомагають податковій службі забезпечувати комфортну та якісну підтримку платників податків.

КПП – це прямий діалог з податковою, це завжди швидко та результативно!

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Попередня

За підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Уряду Японії стартували дві програми для підприємців, які постраждали внаслідок війни

Наступна

В Україні стартує перша комплексна програма підготовки громадських інспекторів з охорони довкілля